Шевченкові
Шевченко – мій улюблений поет.
Його «Кобзар» – це рідкісний букет.
Я напам'ять вчу його вірші
Й бережу їх у своїй душі.
Як тече з-під явора вода,
Як за хмару сонечко сіда ,
Як хрущі над вишнями гудуть ,
Як із поля косарі ідуть.
Як тополі й верби вітер гне ,
Як Дніпро і стогне, і реве ,
Як веселка воду з нього п’є,
А по небу човен плаває.
Вірші Шевченка – чисте джерело ,
Що напува і місто , і село .
Хай цвіте калина , соловей співа,
Хай живе Україна молода!
***
До України
Україна –
Це Шевченкова земля .
До неї серце промовля ,
Коли читаю твори
Кобзаря .
Україна –
Це Шевченкові слова .
І серце б'ється , ожива ,
Душа радіє і співа ,
Коли їх чує .
Україна –
Це важка дорога ,
Якою ми йдемо лише вперед .
Талант Шевченка – дар від Бога ,
Цілющий мед .
***
Ясне сонце Шевченкове
Вмить природа у березні
Від зимового сну
Ожила і прокинулась,
Щоб зустріти весну .
Зеленіє навколо все –
Поле, гай і ліси .
Ще ніколи не бачила
Я такої краси.
Гомін вітру весняного ,
Подих рідних земель .
Заклопотані справами ,
Люди вийшли з осель .
Нам дарує тепло своє ,
Зігріває хати ,
Ясне сонце Шевченкове
Світить нам з висоти .
Щоб у мирі і злагоді
Кожен у день зустрічать ,
Щоб жилося всім добре –
Треба вміти прощать .
І дорогу нам вказує,
Щоб в майбутнє іти ,
А якщо перепони -
Будувати мости .
***
Урок
Пролунав дзвінок у школі .
Діти йдуть у клас поволі .
«Швидше , швидше до книжок ,
Починається урок !»
« На стіні висить портрет .
Це – великий наш поет.
Він писав вірші , поеми
На різноманітні теми :
Доля рідної країни ,
Що постала із руїни ;
Мова нашого народу ,
Що долає перешкоду ,
Це важка селянська доля ,
Це майбутнє світле , воля …»
Вчителька чита вірші –
Всі затамували подих ,
Що життя Шевченка – подвиг ,
Зрозуміли всі .
Нас Шевченко всіх навчив
Україну – неньку
Поважати , берегти ,
Любити серденьком.
І природи чарівна краса
Всіх заворожила вмить .
І свіча горить в моїх очах .
Хочу жить !
| 